skip to main |
skip to sidebar
Джованні Абрамо на сторінках Research Evaluation поділився своїми думками щодо безперспективності зусиль членів Коаліції з питань покращення оцінювання наукових досліджень – Coalition for Advancing Research Assessment, CoARA. Ще з часів Юджина Гарфілда наукометристи чітко пояснюють для чого варто, а для чого не варто застосовувати метрики, проте наша пісня гарна нова – члени CoARA вперто бачать проблему у самих наукометричних показниках, а не в людях, які намагаються використовувати наукометрію без належних знань та досвіду.
Міносвіти пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності». Пакет проєкту містить 11 заплутаних файлів, але якщо коротко – чиновники продовжують працювати за принципом “чим більше показників, тим краще”. Щоб гномикам в університетах було чим зайнятися. На сторінках блогу я не розглядатиму усі показники та додатки з цього велетенського проєкту, а швиденько проаналізую лише частину кількісних показників оцінювання (з додатка 2), що мають стосунок до наукометрії.
Пригадуєте світлі Інтернет-часи, коли можна було зайти на будь-який онлайн-форум і ввічливо поспілкуватись: Доброго здоров'ячка, шановний пане! Гарного дня, вродлива пані! Звісно не було ніколи такого, але, як ви гадаєте – Чи за останні кілька років вебспілкування стало брутальнішим? Група італійських науковців дослідила на токсичність (= брутальний, зневажливий або необґрунтований коментар, який може змусити когось покинути дискусію) приблизно 500 мільйонів коментарів на 8 платформах за 34 роки та поділилася своїми висновками на сторінках Nature.
До основних переваг підтримки практик відкритої науки, як правило, зараховують: покращення доступу до результатів наукових досліджень, розвиток співпраці, відтворюваність та повторне використання результатів. Звучить непогано, однак, чесно кажучи, всі ці переваги в Україні поки не працюють і навряд працюватимуть. Погляньмо на наші національні особливості реалізації цих відкритих практик.
Багато науковців незадоволені наявними практиками поширення дослідницької інформації, тому група з 25 експертів, які представляють організації, що проводять, фінансують та оцінюють академічні дослідження, сьогодні оприлюднила Barcelona Declaration on Open Research Information. Підписанти декларації зобов’язуються: 1) зробити дослідницьку інформацію відкритою за замовчуванням, 2) працювати з сервісами та системами, що підтримують та забезпечують відкритість дослідницької інформації, 3) підтримувати стабільність інфраструктури для відкритої дослідницької інформації, та 4) спільно реалізувати перехід від закритої до відкритої наукової діяльності.
Торік довелося проводити багато оглядів літератури й, зізнаюся, планую проводити ще більше, тому спробував пошукати онлайн сервіс для автоматизації цих завдань. Натрапив на Rayyan – хмарне програмне забезпечення для дослідників, які проводять систематичні огляди літератури та метааналізи. Платформа слугує централізованим майданчиком для всього процесу огляду, пропонує інтуїтивно зрозумілий інтерфейс та функції.
Натрапив на невеличке цікаве дослідження у травневому Nurse Education Today. Повсюдно вважають, що студенти медсестринства повинні розуміти зміст прочитаного, аналізувати, синтезувати та критично мислити, щоб досягти успіху в клінічній практиці. Кім М. Мітчелл з Університету Манітоби вирішила дізнатися – чи може тестування читацьких вмінь у студентів передбачити їхню успішність на медсестринських курсах? Пані доктор проаналізувала 34 повнотекстові статті та дисертації у яких розглядалося читання як незалежний прогностичний параметр успіху студентів на випускному іспиті.
